Чи є хтось, хто не знає УМБЕРТО ЕКО? Чи є хтось, хто ніколи не чув про МАЯТНИК ФУКО чи про ІМ’Я ТРОЯНДИ? Напевно, таку людину треба шукати у білий день із ліхтарем…
І ось нарешті книжка, можна сказати методичка для студентів, ЯК НАПИСАТИ ДИПЛОМНУ РОБОТУ. Вона для гуманітаріїв, але яку насправді магістерку пише архітектор, як не гуманітарну? Те, що називається теорією архітектури зазвичай тільки гарна обгортка для історії архітектури або архітектурознавства (у рос. перекл. архитектуроведение). Якщо нам вдалося ретельно дослідити якийсь часово віддалений період в архітектурі – то ми пишемо історію архітектури. Якщо нам вдалося охопити і дати лад якомусь явищу сьогодення в архітектурі – то ми займаємося архітектурознавством, фактично описуємо що бачимо. Якби нам вдавалося осмислювати певний фактаж і висновувати якість теорії, бажано універсальної дії – то ми би стали теоретиками архітектури. У цьому випадку шкода, що архітектура – не фізика чи хімія, шкода, що в нас немає досліду, шкода, що ми не відкриваємо таєниці будови всесвіту….
Як добре, що ми пишемо гуманітарні магістерки, які своїми висновками навіть близько не дотикаються до реальності.
Тут можна подивитися, як виглядає кухня написання гуманітарної магістерки. І не варто забувати, що все це – жарт, така собі постмодерністська ГРА. Зрештою, хіба ми не граємося в АРХІТЕКТУРУ? Хіба ми не граємося в АРХІТЕКОРІВ?
Приємного читання…
Нижче просто текст з нету, але він має сенс. Його можна теж використати, хто пише теоретичну частину до магістерки (зрештою, для спеціаліста теж цікаво):
Як самостійно написати курсову роботу.
|
Курсова робота - самостійна навчальна робота, що носить переважно дослідницький характер і виконується по основних загально-професійних і спеціальних дисциплінах навчального плану.
Мета курсової роботи – навчання студентів самостійному застосуванню знань, отриманих у процесі вивчення навчальної дисципліни, для вирішення практичних завдань, проведення аналізу, узагальнення й систематизації матеріалів спеціальної літератури й статистичних даних, а також проведення досліджень теоретичних і практичних проблем. Написання курсової роботи сприяє розвитку в студентів навичок самостійного творчого мислення, оволодінню методами сучасних наукових досліджень, поглибленому вивченню заданої теми, напрямку або розділу навчальної дисципліни (включаючи вивчення літератури й інших джерел). У ході написання курсової роботистудентам необхідно звернути увагу на нові, актуальні ідеї, викладені в сучасній науковій літературі, нормативно-правових матеріалах Уряду України, і інших джерелах, і, по можливості, викласти самостійне бачення досліджуваної проблеми, сформулювати пропозиції й рекомендації з її вирішення. Курсову роботу варто готувати за одним-двома питаннями, відповіді на які повинні бути взаємозалежні й глибоко обґрунтовані. При цьому потрібно мати на увазі, що надалі матеріали курсової роботи доцільно використовувати при підготовці дипломної роботи. Тематика курсових робіт розробляється провідними викладачами відповідно до основного змісту навчальної дисципліни й затверджується на засіданні кафедри. Курсова робота виконується під керівництвом наукового керівника. З ним узгоджуються складені студентом план і графік написання курсової роботи, уточнюються основні етапи й терміни їхнього виконання, список джерел, визначається час надання роботи науковому керівникові, готовність доповіді. План і графік написання курсової роботи по формі й змісту аналогічні плану й графікові виконання дипломної роботи Основу підготовки курсової роботи складають підручники й навчальні посібники з даної дисципліни, спеціальні наукові публікації з досліджуваної проблеми, а також статті, монографії, наукові звіти, тези наукових конференцій, матеріали, зібрані студентами при проведенні різних видів практики. Для швидкого підбору необхідних джерел інформації використовуються: список літератури, рекомендованої програмою навчальної дисципліни й планами семінарських або практичних занять по відповідній темі або розділі; бібліографія, що приводиться наприкінці підручників і книг, досліджуваних по даній дисципліні; алфавітний і систематичний каталоги бібліотеки. Опрацбвання підібраної літератури полягає у формуванні гіпотези, що дозволяє відповісти на питання, розглянуті в курсовій роботі. Курсова робота зазвичай містить: титульний лист, зміст, вступ, основну частину, що складається із двох-трьох частин (розділів), висновок, список використаних джерел, додатки. У вступі (рекомендований об’єм 2-4 сторінки) чітко викладається суть змісту й гіпотеза, на базі якої вирішується проблема, обґрунтовується актуальність обраної теми, її практична значимість, коротко викладається її мета, місце й роль у досліджуваній навчальній дисципліні, ступінь висвітлення в літературі, приводяться конкретні питання (звичайно не більше двох-трьох), які будуть розглянуті в курсовій роботі. В основній частині курсової роботи (рекомендований об’єм 22-26 сторінок) розкривається сутність розглянутих питань, сучасні підходи до їхнього вирішення, викладені в сучасній науковій літературі; приводиться аналіз реального стану проблеми на прикладах; пропонуються можливі шляхи її вирішення, а також викладаються методики й докази. Тут же наводяться вихідні дані, послідовність проміжних розрахунків (у тому числі з використанням ПК) і викладаються результати рішення всього поставленого завдання. Крім того, можуть бути надані алгоритми, графіки, таблиці, діаграми й т.д. У висновку (рекомендований об’єм 2-3 сторінки) формулюються загальні теоретичні висновки й викладаються практичні рекомендації з використання отриманих результатів у практичній діяльності. Наприкінці курсової роботи приводиться список використаних джерел. При використанні інформації, отриманої через мережу Інтернет, також робиться посилання із зазначенням адреси її знаходження. Рекомендований об’єм курсової роботи (без ілюстрацій, таблиць і додатків) не повинен перевищувати 30-35 сторінок машинописного тексту. Статистичні дані, що використовуються при вирішенні поставленого в курсовій роботі завдання, рекомендується підбирати за останні кілька років (місяців). Рекомендації при самостійному написанні: 1.Чітко визначтеся з темою своєї роботи. Звичайно тему курсової роботи визначає науковий керівник, тому попросіть його все детально уточнити. Під час бесіди з керівником, записуйте кожне його слово. Надалі саме науковий керівник буде перевіряти вашу роботу й виставляти оцінку. Тому постарайтеся у своїй роботі показати саме те, що він хоче побачити. Навіть якщо ви не згодні з думкою наукового керівника із приводу яких-небудь аспектів вашої теми. Якщо вам надають право вибрати самостійно тему курсової роботи, рекомендуємо відштовхуватися від наявності літератури або від особистого інтересу до певної тематики. 2. Після того як тема визначена, починайте збирати матеріал. Зараз, коли в інтернеті можна знайти практично будь-яку книгу, не витрачайте час на бібліотеку й переписування книг у читальному залі. Сміливо шукайте книги в електронних бібліотеках інтернету. На даний момент майже всі Вузи країни дозволяють використовувати в курсових роботах електронні версії книг. 3. Збирайте всю інформацію з вашої теми, навіть якщо вона прямо не підходить. Краще викинути непотрібну інформацію пізніше, ніж болісно вигадувати текст самому, щоб дотягти його до необхідної кількості сторінок. 4. І от весь матеріал зібраний, і ви приступаєте до безпосереднього написання роботи. Наш особистий досвід показує, що найкраще спочатку написати титульну сторінку, «Вступ» і зразковий зміст. Так у вас вийде вже 5-6 сторінок готової роботи, і ви, під час подальшого написання, завжди будете мати перед очима основні тези, які прописали у «Вступі». 5. Відразу відсортуйте потрібний матеріал. Наприклад, у вас на комп'ютері в папці «Моя курсова робота» лежить 50-100 електронних документів, зробіть із цих документів один 100 сторінковий Word-Документ, у якому ви зберете всі потрібні шматки з переглянутих книг і статей. Просто копіюйте частини, що сподобалися, текстів і вставляйте в документ. Так у вас вийде, ніби, кістяк курсової роботи. 6. Під час копіювання роботи, не забувайте позначати з якої книги або статті вони взяті, щоб згодом було легше розставляти посилання й складати список літератури. 7. Після того як кістяк курсової готовий, починайте писати чернетку. Для цього створіть новий документ, скопіюйте в нього «Вступ», і починайте більш ретельний добір матеріалу. Визначте порядок розташування матеріалу, кількість розділів, зазвичай це 3 розділи. 8. Після того як матеріал відібраний, приступайте до з'єднання обраних шматків. Тобто пишіть до них підводки, аналізуйте, порівнюйте. 9.Непомітно для вас, але курсова вже на 90 % готова. Залишилося тільки ще раз все детально перевірити й написати висновок. 10. Щоб помітити власні помилки в роботі, відкладіть її на кілька днів, тому що під час написання «очі замаслюються» і автор не бачить елементарних помилок. 11. Найважливіше в курсовій роботі - це практична частина й висновки, до яких ви прийдете. Тому практична частина у вас повинна бути повністю самостійно написана й зроблена. Під практичною частиною звичайно розуміють невелике самостійне завдання, що ви виконуєте, а потім описуєте в курсовій роботі. Так виконайте це завдання на відмінно. Найчастіше, це інтерв'ю, розрахунки, аналіз, порівняння. Навіть якщо ви зробили це завдання не зовсім правильно, науковий керівник, побачивши, що ви виконували його самостійно й приклали всі старання, поставить вам гарну оцінку. 12. Не качайте готові роботи з інтернету, майже всі наукові керівники перевіряють курсову на плагіат. Ви можете взяти невеликі шматочки із уже готових робіт, але не більше. |
Чудова книга!
ВідповістиВидалитиЯ й не знала, що окрім чудових романів, якими зачитувалась роками, У.Еко пише наукову літерату) Тож це випадок, коли можна поєднати приємне з корисним