суботу, 23 березня 2013 р.

ЕКСКУРСІЯ в ПОЛЬЩУ


Львів – Замость - Люблін-Варшава – Лодзь – Краків - Львів 
2013-04-05 - 2013-04-09
Екскурсія для студентів і викладачів, запланована на 5-9 квітня 2013 року. Для зацікавлених - потрібно зголоситися на кафедру містобудування, можна задзвонити і все довідатися
кошти: 50Є+500грн. 
дата подання документів на візу 25 березня з 10.00 до 13.00.
зустріч групи під консульством 25 березня о 10.00 – вхід групою (вул. Івана Франка, 108)
віза багаторазова, запланований час перебування – 90 днів
оплачене житло
оплачений транспорт

середу, 20 березня 2013 р.

ФРУНЗЕ 35 – переосмислюємо промзону

http://www.info.boell.org.ua/Urbanismus/Metropolis-Kiew/WS_Frunze35/Frunze_Description_ukr.pdf


Шановні пані та панове,
Якщо Ви молоді, енергійні, цікавитеся архітектурою і урбаністикою та небайдужі до проблем 
сучасного розвитку міського простору, запрошуємо Вас взяти участь у п’ятиденному міжнародному 
воркшопі «ФРУНЗЕ 35 – переосмислюємо промзону», який відбудеться з 27 по 31 травня 2013
року у Києві. 
ОПИС
Предметом воркшопу є занедбана індустріальна зона площею приблизно 15 000 м² і будівля 
колишньої броварні, а пізніше заводу солодових екстрактів, що знаходяться в одній з найстаріших 
частин Києва, Подолі, по вулиці Фрунзе 35. Активна забудова території розпочалася наприкінці ХІХ 
століття і пов’язана з бурхливою індустріалізацією Києва. Більше століття фабрика слугувала 
потребам харчової промисловості. У 90-і роки минулого століття виробництво поступово занепадає, 
а на початку 2000-х зупиняється повністю. 
Станом на сьогодні територія колишнього заводу і прилеглі будівлі не виконують жодної 
промислової функції. Частина території та споруд використовуються під стихійну парковку
приватних автівок та склади. Промзона на Фрунзе 35 є своєрідною білою плямою цієї частини міста 
і за умов збереження статус-кво буде лише далі марґіналізуватися. 
Хоча силует і фасад колишньої фабрики є досить впізнаваними, більшість навколишніх 
мешканців не сприймають її як частину міського середовища. Промисловість, що була складовою 
міста Індустріальної доби, сьогодні або переноситься за межі міста, або просто ліквідується. Тому 
про відновлення виробництва на території колишнього солодового заводу вочевидь не йдеться.
Водночас, завдяки своєму місцерозташуванню (Поділ), ця промзона, в разі її реорганізації, 
могла б стати „точкою притяжіння” не тільки для прилеглих кварталів, а навіть і для усього міста.
Ідея воркшопу полягає в тому, щоб започаткувати нову практику співпраці представників 
різних соціальних і фахових середовищ у сфері розвитку міста при розробці планів забудови та 
благоустрою міських територій. Всі учасники і учасниці, серед яких можуть бути архітектори та 
містопланувальники, географи, культурологи, соціологи, економісти, службовці органів місцевої 
влади, приватні підприємці та активісти громадських організацій, працюють разом над розробкою 
концепції ревіталізації території колишнього заводу по вулиці Фрунзе 35. 
Організатори не ставлять чіткої вимоги відносно кінцевого продукту спільної роботи 
учасників воркшопу. Це може бути концепція проекту житлового комплексу, дитячого майданчика, 
парку, мистецько-культурного центру, музею, спортзалу або навіть парковки, якщо в цьому буде 
виправдана потреба. Рішення про це має буди винесено самими учасниками в результаті 
внутрішньої дискусії та консультацій із зовнішніми експертами. У той же час очікується, що 
фінальна пропозиція ревіталізації буде враховувати інтереси і побажання різних груп: соціальних, 
гендерних, вікових, майнових, етнічних та складатиметься з 2-х частин: архітектурної та 
концептуальної. Пропонований проект має відповідати принципам сталого розвитку, бути достатньо
економічно обґрунтованим і реалістичним. 
Учасники і учасниці воркшопу відбираються на конкурсній основі після оцінки аплікаційних 
документів членами журі. Кінцевий термін подання документів 15 березня 2013р. УВАГА!!! Термін 
подачі Заявок та Проектів подовжено до 22 березня 2013 р. Всі кандидати мають добре або 
відмінно володіти англійською мовою. До участі у конкурсі допускаються мешканці Києва та регіонів 
України, а також громадяни інших країн Європи. Тривалість воркшопу - 5 днів: з 27 по 31 травня 
2013. 
Запрошений тютор воркшопу (зарубіжний архітектор) керуватиме процесом розробки 
концепції ревіталізації пром-зони та консультуватиме учасників. За загальну координацію воркшопу та виконання поточної програми відповідатиме тренер-куратор, який буде також запрошений 
організаторами з-за кордону. 
УМОВИ УЧАСТІ 
ДЛЯ АРХІТЕКТОРІВ ДЛЯ ІНШИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
1. До участі у воркшопі запрошуються 
випускники архітектурних факультетів ВУЗів України 
та зарубіжжя за фахом архітектор
фахівці інших гуманітарних і технічних спеціальностей 
(соціологи, економісти, географи, екологи, краєзнавці, 
громадські активісти, діячі культури, підприємці, 
державні службовці-співробітники відомств органів 
місцевої влади, що займаються розвитком міста), в полі 
професійних інтересів яких знаходяться питання 
розвитку міста. 
2. Взяти участь можуть особи від 18 до 35 років.
3. Для участі у воркшопі потрібно надати наступні документи:
3.1. анкету-заявку (згідно наданого зразка), 
3.2 резюме,
Всі документи заповнюються англійською мовою!
3.3. (два) архітектурних проекти 3.3. -
4. Кваліфікаційний рівень учасників воркшопу на момент подачі Заявки повинен бути не нижче ступеня 
бакалавра.
5. Кількість учасників воркшопу – 15 осіб.
7 8
6. Обов'язкове володіння англійською мовою
7. Робоча мова Воркшопу - англійська
8. Кінцевий термін подачі Заявок та Проектів: 18-00 (за Київським часом), 15.03.2013 УВАГА!!! Термін 
подачі Заявок та Проектів подовжено до 22 березня 2013 р.
9. Результати відбору робіт для участі в Workshop будуть оприлюднені 29.03.2013
на сайті Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні www.ua.boell.org
та надіслані кожному учаснику на електронну пошту.
10. Офіційну анкету-заявку на участь у воркшопі можна отримати за цими посиланнями 
Аплікаційна форма (архітектори):
www.info.boell.org.ua/Urbanismus/MetropolisKiew/WS_Frunze35/anketa_architects_eng1.doc
Аплікаційна форма (не архітектори):
www.info.boell.org.ua/Urbanismus/MetropolisKiew/WS_Frunze35/anketa_non-architects_eng1.doc
Заявки та проекти на участь у воркшопі приймаються на е-mail: hbs_workshop@boell.org.ua
(аплікаційна форму просимо надсилати у наступному форматі:
surname_name_city_application form.doc з темою листа: Application for workshop on Frunze 35)
11. Умови подачі архітектурних проектів.
11.1. Проект подається разом з анкетою-заявкою та 
резюме.
11.2. Формат подачі:- об`єм наданого матеріалу повинен не 
перебільшувати 2 аркушів формату А3 на один 
Проект. Всього на два проекти не більше 4 
аркушів формату А3;
- проекти надаються в електронному вигляді 
на аркушах А3 в форматі pdf.
- розширення кожного аркуша 150 dpi.
11.3. Тематика проектів, що подаються на воркшоп
не обмежена.
11.4. Для відбору на участь у воркшопі можна 
подавати курсові та дипломні проекти.
11.5. У випадку, коли проект виконувався 
авторським колективом, учасник надає інформацію, 
засвідчену підписом керівника колективу, з 
зазначенням процентної долі участі заявника.
Але тільки та особа, яка подає заявку, має право 
стати учасником/учасницею воркшопу.
11.6. У випадку, якщо проект, поданий на участь у 
воркшопі, не відповідає вимогам до подачі робіт, 
Оргкомітет воркшопу має право вилучити проект з 
конкурсу.
12. Участь у воркшопі безкоштовна. Організатори сплачують проживання, проїзд та харчування учасників, а
також витратні матеріали, необхідні для проведення воркшопу.
ВІДБІР
Кінцевий строк подання аплікаційних документів спливає о 18:00 (за Київським часом) 15.03.2013.
УВАГА!!! Термін подачі Заявок та Проектів подовжено до 22 березня 2013 р.
Відбір учасників/учасниць воркшопу здійснюватиметься на конкурсній основі на засіданні журі. Про 
результати відбору всіх учасників конкурсу буде повідомлено до 29.03.2013 електронною поштою.

неділю, 10 березня 2013 р.

БАКАЛАВРИ в КАРПАТАХ


приклади для тих, хто на складному рельєфі, на схилах а також на вигаданих ділянках:

cartoon credit: http://klaustoon.wordpress.com/category/pritzker-prize/
First let me extend my sincere congratulations to SANAA on the announcement that they will recieve the Pritzker.
One of the first things I did after I learned the news was to type in SANAA into Google to find out something more about them. I already know their work very well, but what about Kazuyo Sejima and Ryue Nishizawa? how did they become so famous? How did they do it? One thing I knew was that success leaves clues and I was intent on finding out.
My guiding question: what can we learn from these two?
Here is what I found:
1. Ryue will be only 44 years old when he receives the Pritzker. That's perhaps the youngest to ever receive the prize. He has beaten out some of the heavy weights who have been around on the waiting list for a long time, including Peter Eisenman, Daniel Libeskind, Steven Holl, and even his former boss Toyo Ito. How did he do it?
First he worked for a famous architect while he was in school. An invaluable credential needed to become a famous architect yourself. Almost every famous architects have learned the trade under a master. Ryue did this early in his academic career. Both he and Kazuyo apprenticed under Toyo Ito. When Kazuyo started up her own firm, he had the good sense to go off and work for her too. Another good reason to work for a famous architect; You will meet people who could become your future partner there.
Secondly he read my blog and took it to heart. When he felt the need to break out on his own he was able to be open and coachable. He must have understood at some point in his decision making process that to unite & conquer was better the one man against the world philosophy. He accepted the offer to partner up with Kazuyo where they were able to achieve much more together than apart.
2. We can see that there is some truth to Jeffery Kipnis' observation on the development stages of a famous architect. SANAA's history is but a variation on it.
  • STAGE ONE [unbuilt break through projects]: Although SANAA's break through came with multiple projects that were actually all built. They definitely had a break through stage where they were getting published a lot and it attracted the attention of just the architectural community.
  • STAGE TWO [Exhibitions]: we can see after 1993 the office was inundated with not just exhibitions but also awards. I would argue that stage two is as much about awards as it is about exhibition. Largely speaking, its about being recognized by outside entities: amassing symbolic capital. You will see that this also includes invitations to lecture and/or teach at renowned collages and universities as well. An invitation to teach at Harvard is pretty much a status symbol that every famous architect receives when they near or cross the line into fame.
  • STAGE THREE [a seminal built project]: Again, SANAA were never paper architects at any points in their      careers unlike Peter Eisenman, or Zaha Hadid, so their work has always combined artistic, pragmatic and intellectual elements from the very beginning and then matured over time. However, one could point to the O-museum as a significant commission that gave them the opportunity to develop these elements in their work more freely.
3. SANAA remained true to themselves. In a climate where most firms kind of rush to follow the latest fad, they rely focused on becoming experts on their own way of doing things. Now that the climate is such that bombastic architecture is associated with the greed and excess that caused the financial crisis, the Pritzker committee is now turning its focus in the opposite direction which is just where SANAA happens to be.
4. And most importantly did you check out Kazuyo Sejima's eye wear. This lady paid attention to her glasses and her clothes and that's no joke.
Conrad Newel

Друзі