ІННОВАЦІЇвАРХІТЕКТУРІ

«Інновація» походить від лат. «novatio», що означає «оновлення» або «зміна», приставка «in» перекладається  з лат. як «в напрямі». Дослівно «Innovatio» — «в напрямі змін». Інновація — не будь-яке новаторство чи нововведення, а тільки таке, яке відчутно підвищує ефективність діючої системи. Також інновація - це творча ідея, яка реалізувалася.
КОНТЕНТ :
лекція - 1: Less-is-more-архітектура - more-si-more-архітектура - yes-is-more-архітектурамодернізм  постмодернізм  проективна архітектура: еволюція лозунгу – еволюція підходу.

лекція - 2: Формальна творчість: "form follows function" контра "form follows form": блоби, орігамі, нелінійка, ін.
теми для доповідей: Massimiliano & Doriana Fuksas, Lars Spuybroek (NOX), Greg Lynn, ASYMPTOTE, UN Studio, Morphosis, "невидима архітектура", 3D принтер.
лекція - 3: Parametric - параметризм - параметри взагалі, фрактальна архітектура
теми для доповідей: Patrik Schumacher, Grasshopper, параметричний урбанізм, фрактал
лекція - 4: Штучний ландшафт, теорія складки 
теми для доповідей: Peter Eisenman, FOA, голландська архітектура
лекція - 5: Деконструкція і деконструктивізм, діаграми
теми для доповідей: Rem Koolhaas, СOOP Himmelblau, Guenter Domenig, Guenter Benish, Enric Miralles, Bernard Tschumi, Zvi Hecker, Hiromi Fujii, etc.
лекція - 6:  biodiversity, біоморфна архітектура, біомімікрія, структури стійкого розвитку, sustainability, еко-архітектура
теми для доповідей: за ключовими термінами лекції
лекція - 7: середовищний підхід,  вернакуляр,  контекстуалізм,  антиглобалізм, ан-архітектура
теми для доповідей: за ключовими термінами лекції

ОЦІНЮВАННЯ NEW!!!
* два поточні контролі: 2х20 балів = 40 балів
* доповідь/презентація на тему (одну!): інноваційний підхід аріхтектора; інноваційна будівля; інноваційний матеріал; інноваційна конструкція:  30 балів
* завдання на застосування інноваційного підходу у своїй споруді
(1 лист А-3 формату) 30 балів
*додаткові бали можна назбирати за:
принесене по темі кіно,
влучні доповнення і висловлювання впродовж занять: мах 10 балів
РАЗОМ: 100 балів

ІННОВАЦІЇ в АРХІТЕКТУРІ
інтерактивний курс
лекція - 4: Штучний ландшафт, теорія складки

10 statements (MECANOO):
1 land as an expensive commodity
2 love of nature
3 collective responsibility for sustainability
4 wealth of urban planning
5 cooperation as challenge
6 director and script writer
7 handwriting and language
8 composition of empty space
9 analysis and intuition
10 arrangement of form and emotion


лекція - 3: Параметризм
лекція - 1 
Less-is-more-архітектура
More-si-more-архітектура
Yes-is-more-архітектура

less is more – more is more – yes is more
модернізм постмодернізм проективна архітектура
еволюція лозунгу – еволюція підходу
мінімалізм
(англ. Minimal Art, minimalism) – архітектурна течія ІІ пол. ХХ ст. (особливо 70-ті рр.), зокрема відомий японський М. Характерною рисою є застосування мінімальних формальних, конструктивно-технологічних та матеріальних засобів, завдяки чому досягається простота, ясність, чистота загального задуму, образу, форми. Син. мінімальна архітектура, аскетична архітектура.

аскетична архітектура

архітектура, яка за свій головний принцип обрала вислів Людвіга Міс ван дер Рое (Ludwig Mies van der Rohe) "less is more", тобто "менше є більше". Течія існує в архітектурі кін. ХХ ст., є черговим модерністським витком, який з'являється в якості заперечення постмодернізму (який свого часу відкинув вислів Л. Міс ван дер Рое і ввів свій замінник: "more is more", тобто "більше є більше"). А.А. має свої корені у мистецтві мінімалізму, тут ідеться про радикальне звернення до формальних засобів задля досягнення максимальної концентрації експресії. І немає повної певності, чи йдеться про кілька явищ, чи про єдину нову течію в рамках нового модерну. Ця архітектура все ще залишається категорією особливо витворених поодиноких ідей та одиничних форм. Син.: less-is-more-архітектура, архітектура поетичної простоти.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Жак фон Герцог та П`єр де Мейрон
(Jacques von J. Herzog & Pierre de Meuron),
Тадао Андо (Tadao Ando),
Гельмут Штріфлер (Helmut Striffler),
Гайнц Байнефельдс (Heinz Beinefelds).

інтернаціональний стиль
(англ. International Style) – викарбуване у США і всесвітньо поширене визначення для течії авангардної архітектури 20-х і 30-х рр. ХХ ст., співставної із раціоналізмом та функціоналізмом. Назва течії виникає із назви книги: "Інтернаціональний стиль" авторів Генрі Рассела Гічхока (Henry-Russel Hitchcock) і Філіпа Джонсона (Philip Johnson), що виходить у 1932 році, як результат виставки “Moderne Architecture: Internetional Exhibition” (“Сучасна архітектура: Міжнародна виставка”) у Нью-йоркському музеї сучасного мистецтва. І.С. визначається за допомогою трьох головних принципів: 1 - архітектура проектується як об`єм, а не маса (звідси – відкриті простори), 2 - найважливішим засобом архітектурного проектування служить не осьова симетрія, а внесення порядку та ясності (звідси – модульність), 3 - засудження свавільного декорування. І.С. розвивався до 1950-60-х рр., пізніше викликав у молодих архітекторів бажання створювати контра-проекти, заперечити його. Внаслідок критики І.С. виникає постмодернізм. Син.: модернізм, модерн (англ. Modern Style), інтернаціональний модерн (англ. International Modern) = міжнародний модерн, міжнародний стиль, інтернаціональний рух, функціоналізм.

модернізм
1) – загальна назва явищ ХІХ і ХХ ст. в культурі Заходу, термін вживається паралельно з функціоналізмом та інтернаціональним стилем; 
2) – явище в архітектурі, яке датується 80-и рр. ХІХ ст. – ІІ св. в., опирається на традиції: ідеалізму, самосвідомості, суперсенсуальності, інтуїції, логіки, підсвідомості і активізму.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Люїс Салліван (Louis H. Sullivan),
Ґустав Ейфель (Gustave Eiffel),
Генрі Лабрусте (Henri Labrouste),
Петер Беренс (Peter Behrens),
Еріх Мендельсон (Erich Mendelsohn),
Вальтер Ґропіус (Walter Gropius),
Адольф Лоос (Adolf Loos),
Йкобус Й. П. Оуд (Jacobus J. P. Oud),
Френк Л. Райт (Frank L. Wright),
Огюст Пере (Auguste Perret),
Отто Ваґнер (Otto Wagner),
Йозеф Гофман (Josef Hoffmann),
Людвіг Міс ван дер Рое (Ludwig Mies van der Rohe),
Лє Корбюзьє (Le Corbusier),
П`єр Луіджі Нерві (Pier Luigi Nervi),
Ганс Шарон (Hans Sharoun),
Алвар Аалто (Alvar Aalto),
Філіп Джонсон (Philip Johnson),
Оскар Німейєр (Oscar Niemeyer),
Кензо Танге (Kenzo Tange),
Річард Роджерс (Richard Rogers),
Мінору Ямасакі (Minoru Yamasaki),
Майкл Ґрейвз (Michael Graves),
Річард Мейєр (Richard Meier),
Маріо Ботта (Mario Botta),
інші

"модерн білий" ("біла архітектура")
архітектура передусім Річарда Мейєра (Richard Meier) і групи Nеw York Five (Нью-йоркська п’ятірка), яка відсилає до ранніх робіт Лє Корбюзьє (Le Corbusier) і до початків інтернаціонального стилю. Для неї характерною є "чиста" стереометрія споруд білого кольору. Син. "білі".


Баухауз (Bauhaus)

найвидатніша німецька дизайнерська та архітектурна школа класичного модерну, яка існувала з 1919 по 1933 рр. у Ваймарі, потім у Дассау і, насамкінець, у Берліні. Школа ставила за мету подолання розрізненості між мистецтвом та ремеслом, а також донесення своїх здобутків до широких кіл населення, чим була схожою із радянським конструктивізмом. Засновник – Вальтер Ґропіус (Walter Gropius), викладачами були: Василь Кандинський (стінопис), Поль Клее (Paul Klee) (книжкова продукція), Людвіг Міс ван дер Рое (Ludwig Mies van der Rohe) (архітектура) та багато ін. Термін також часто вживається як баухауз-стиль для означення модерну в німецькій архітектурі та дизайні, а проектні роботи його представників зараховуються до таких напрямків, як функціоналізм, класичний модерн, нова предметність, інтернаціональний стиль.




More-si-more-архітектура
13 позицій архітектури постмодернізму Чарльза Дженкса 
Основні цінності: 
1. 
Амбівалентність краща за одновалентне, уява краща за смак. 
2. 
«Складність і суперечливість» кращі за надпростоту і «мінімалізм». 
3. 
Теорія складності та теорія хаосу є більш грунтовними в поясненні природних явищ, ніж лінійна динаміка, це значить, що «істинно природне» в своїй поведінці швидше нелінійне, ніж лінійне. 
4. 
Пам'ять та історія органічно пов'язані з нашим генетичним кодом, нашою мовою, нашим стилем і нашими містами і тому є прискорювачами нашої винахідливості. 

Лінгвістика і естетика: 
1. 
Вся архітектура винаходиться і сприймається за допомогою кодів, звідси - «мови» архітектури, звідси - символічна архітектура, звідси - подвійне кодування. 
2. 
Всі коди відчувають вплив семіотичної спільності і різних типів культур, звідси - необхідність плюралістичної культури для проектування, заснованого на принципах радикального еклектизму. 
3. 
Архітектура - «мова» для публіки, звідси - необхідність у появі постмодерністського класицизму, який частково заснований на архітектурних універсаліях, частково на образах прогресуючої технології. 
4. 
Архітектурі потрібна орнаменталізація (надання образних рис, паттерналізація), яка повинна бути або символічною, або «симфонічної», звідси - доречність звернення до сучасних інформаційних теорій. 
5. 
Архітектурі потрібна метафоричність, яка повинна наблизити нас і до природних, і до культурних проблем, звідси - використання зооморфної образності, будинків з «людськими особами», звідси ж - іконографія високої технології. Все це - замість метафори «машина для житла». 

Урбаністика, політика, екологія: 
1. 
Архітектура має формувати місто, звідси - контекстуалізм, колажність, неораціоналізм, малометражне квартирне планування, змішання типів користувачів і типів будівель. 
2. 
Архітектура має кристалізувати соціальну реальність в сучасному місті глобального типу - гетерополісі, що дуже важливо для плюралістичності етнічних груп, звідси - партиципаційний підхід до проектування і адгокізм. 
3. 
Архітектура має враховувати екологічну реальність нашого часу і вміти підтримувати свій розвиток, зелену архітектуру і космічний символізм. 
4. 
Ми живемо в дивовижному Всесвіті, який сам творить, самоорганізується, яка ще тільки готується до різних варіантів визначеності, звідси - необхідність у космогенній архітектурі, яка прославляє критицизм, процесуальність та іронію. 
Jencks Ch. 
13 Propositions of Post Modern Architecture / / Theories and Manifestoes of Contemporary Architecture.Chichester, 1997. P. 131-132 / / переклад по: Добріцина І.А. Від постмодернізму - до нелінійної архітектурі: Архітектура в контексті сучасної філософії і науки. М.: Прогрес-Традиція, 2004. // взято із: http://alexander-loz.livejournal.com/134671.html
Буде корисно також це прочитати:

Yes-is-more-архітектура

Набір необхідних уривків щодо проективної архітектури:
«Межі архітектури розуміються прагматично: як ресурс і можливості, а не як визначальні кордони. Практик шукає у взаємодії між відкритим каталогом процедур і наполегливо байдужою реальністю численні можливості.» [16]«Проективна архітектура не має претензії на компетентність за межами області архітектури, але і не обмежує коло своїх знань до абсолютного визначення архітектури. Проект – це те, що утримує архітектуру від сповзання в хмару неоднорідності. Він окреслює непостійні межі архітектурної дисциплінарності та компетентності. Тому, коли архітектори займаються тим, що, здавалося б, є поза історично окресленою сферою архітектури, наприклад, питаннями економіки або політики, вони не займаються цими темами в якості експертів з економіки або політики, а скоріше як експерти з проектування, котрі розмірковують над тим, як проектування може вплинути на економіку і політику. Вони займаються іншими сферами як експерти з відносин проектування з іншими дисциплінами, а не як критики.» 

Архітектурне чи проектне мислення як сукупність знань і набір інструментів та операцій може бути застосованим до безлічі різних питань.
Повертаючись до університету, школи архітектури, де теоретичний дискурсу має реальний вплив на практику, готуючи нове покоління архітекторів. У цьому сенсі школа має вирішальне значення у формуванні мислення про те, що повинні робити архітектори та архітектура та їхнє значення в суспільстві в цілому. Тут я хотів би зробити зауваження. Теорія, яку викладають в університетах,  в цілому, створює образ того, що архітектура повинна розмірковувати про стан буття сучасного людства, ґрунтовно опираючись на концепції, що походять з філософії. Це разом з догмою про архітекторів-митців створює такі настрої в архітектурних школах, що архітектура повинна бути висококультурною, інтелектуальною практикою, на чолі з архітектором головним автором/митцем/гуру. Тут, мені здається, бракує мислення, яке могло би контактувати з реальністю в більш безпосередній спосіб, ніж той, який пропонує інтелектуальна культура. Парадокс архітектурної школи полягає в тому, що вона замість того, щоб прояснювати моменти архітектурного проектування, навпаки, все заплутує. Ідея того, що архітектори є також підприємцями, є, на мій погляд, найбільш плідним способом створення нових форм практики і переосмислення того, що архітектура може зробити для того, щоб встановити тісніший зв’язок із реальністю. Здається, це концепція не в змозі проникнути в академічний світ і стати невід'ємною частиною мислення про архітектуру. Іншими словами, ви знову могли б назвати це проблематичними відносинами між сферою теорії (університет) та сферою практики (офіс).
Жан Нувель Jean Nouvelуникає критики через створення символічного значення, яке в опосередкований спосіб передається формою. Нувель прагне зламати чарівність нашого медійного світу сильною і дивною присутністю, що призводить до, свого роду, спокусливого споглядання. Його об'єкти дивні, не піддаються визначенню і споживанню. Ця надприродна архітектура, відповідно до соціальної теоретика Жана Бодріяра [Jean Baudrillard], повинна бути розроблена, для досягнення настільки незрозумілої та нез’ясовної реальності, що вона могла б протидіяти пересиченню значеннями в нашій культурі непотребу швидкоплинних образів.12 Інопланетна архітектурна мова Нувеля має ауру відсутності або, за словами Пола Віріліо [Paul Virilio], німого і безшумного простору, що перебуває в радикальній опозиції до перенасиченості нашої проектної культури.
В цілому, критична архітектура спирається на самостверджувану систему теоретичних та ідеологічних переконань: «Подивися на мене! Я критичний! Прочитай мене!»
Після критики 
Замість того, щоб нападати на реальність з апріорною позицією чи опором, як це робить критична архітектура, проективна практика аналізує факти і в процесі створення приймає мікро-рішення, які здатні перетворити проект в конкретний і неочікуваний спосіб. В процесі створення архітектор чекає і дивиться, куди його приводить інформація. Як недавно зауважив Майкл Рок [Michael Rock]: «Значну частину дивних форм сучасної голландської архітектури можна пояснити відданістю діаграмі та авторському виправданню, яке вона забезпечує. Приймаючи традиційний голландський прагматизм до абсурдного, незворушного максимуму, архітектор створює нові, абсолютно несподівані форми. Деякі роботи Droog Design є втіленням цього абсурдного гіперраціоналізму. Проектувальник просто продовжує застосовувати систему, доки не виникне якась форма, якою дивною вона б не була.

Екстремальна реальність, якій зобов’язане протистояти проективна практика, – це кіборги; інформаційне суспільство; глобальна міграції грошей, людей і уяви; шопінг; мода; засоби масової інформації; дозвілля і накладання неймовірної ефективності та абсолютної абстракції оцифровування. Іншими словами, ця практика доводить до максимуму процеси комерціалізації і відчуження, які формують двигун сучасності.
Проективним практикам більше немає необхідності мріяти, тому що навіть наші найсміливіші мрії не в змозі передбачити те, якою надихаючою, хаотичною, вивільненою і динамічною може бути дійсність. Важливою стає інформація, яку здатен втілити проект, взаємодіючи з реальністю. За словами прихильників проективної практики, співучасть із заданими умовами, а не їх ігнорування, є більш продуктивною, ніж мрії про новий світ. Проективні практики переосмислюють та з увагою ставляться до різноманітних економік, екологій, інформаційних систем та соціальних груп, присутніх в процесі проектування. Проективна архітектура також сприяє поверненню до дисципліни, до прагматичного і технологічного підходу, що враховує міждисциплінарні впливи, які грають важливу роль в реалізації проектів. Центральним в проективній практиці є питання про те, що може виражати архітектура у вигляді матеріальної реальності.  
Часто проективні архітектори, як, наприклад, FOA[Foreign Office Architects] не знають, що саме вони шукають, за винятком аполітичних архітектурних знань, керованих лише технологіями та інструментальністю. Інші говорять про красу (тема виставки Documenta 2007 в Касселі), технічні знання, а в деяких випадках і про самоорганізовані системи.

Культура сьогодення – це різноманітність, гнучкість та пошук постійної новизни. Ефект, ініційований проектом, фокусується на тому, що об’єкт відноситься до ринку як відкрита нейтральна платформа. Це стратегія без політичних ідеалів, без політичної або соціально-історичної свідомості, що постає небезпекою стати жертвою диктатури естетики, технології і прагматизму сліпо наступаючої глобальної економіки. Замість того, щоб взяти на себе відповідальність за проект, замість того, щоб мати мужність керувати потоками в певному напрямку, етичні та політичні наслідки, що випливають з проектних рішень залишаються на розсуд ринку, і архітектор відходить у даності своєї дисципліни. Таким чином, всі проективні методи, описані тут, є формалістськими. 
Позитивним моментом проективної практики є те, що під час створення проекту можна перевірити і розробити прогнозування, під впливом матеріалу, економіки, будівництва, форми, програми, конкретного контексту і за допомогою архітектурних знань та інструментів. Проективні практики створюють сій шлях під час самого процесу ходьби. Реальність проектує себе під час робочого процесу.
Те, чого, однак, не помічають ці проектні практики це, що утопічні мрії 
необхідні для того, щоб розвивати в проекті перспективу, яка виходить за рамки
status quo. Я не стверджую, що утопічні ідеї можуть бути реалізованими, але такі мрії створюють рамки відсилання до політичної дії. Утопічні мрії також дозволяють нам зробити окремий діагноз сьогодення. Цей момент відходу від пристрасті до реальності може змусити нас усвідомити наші власні неминучі приховані ціннісні судження про те, що виключення політичної і соціальної спрямованості саме встановлює політичні та соціальні напрямки. Ця взаємодія між утопічною ідеєю та реальністю може допомогти проективній практиці розробити нові соціальні перспективи. 
Проективну практику мала би зачарувати ідея того, як вона могла би схилити капіталізм до демократії. 



САМЕ про Yes-is-more-архітектуру див. тут:
http://arch-vydav.blogspot.com/2011/06/2010.html#more



6 висловів Б‘ярке Інгельса, які варто зрозуміти, щоб виконати першу практичну:
Б‘ярке Інгельс: Я гадаю, що добрий жарт відкриває можливість паралельного світу. 
Б‘ярке Інгельс: Гадаю, що причиною творення нового проекту, а не повторення прийнятої типології є те, що завжди є певні умови, чи то у контексті, чи в економіці, які змінились.
Б‘ярке Інгельс: Архітектор повинен мати на увазі, що існує очікуване вирішення і що не зважаючи на те, якою врешті вийде пропозиція, ця схема буде проти нього змагатись.
Б‘ярке Інгельс: Для мене, хороший твір мистецтва, включно із архітектурним твором, є проектом, який розширює наше світосприйняття: певний чином він виділяє аспекти суспільства, які не є поміченими, але як тільки вони починають сприйматись, їх не можливо не бачити.
Б‘ярке Інгельс: Ідея параної – помічати аспекти світу, які не бачать інші люди – є дуже могутнім інструментом для архітектора.
Б‘ярке Інгельс: Щоразу як ми освоюємо новий інструмент, він має вплив на нашу роботу, оскільки, очевидно, що речі, які ви можете робити із молотком є відмінними від речей, які ви можете робити скальпелем.


Див. також: 
MVRDV (The Why Factory): http://www.mvrdv.nl/




10 коментарів:

  1. може бути також таке:
    нові матеріали (бетон крізь який проникає світло, або медіафасади),
    нові прилади: 3D принтер чи лазерний різак для криволінійних форм
    ...

    ВідповістиВидалити
  2. о, то можна писати все шо хоч?

    ВідповістиВидалити
  3. Мені здається, було б цікаво почути не лише про архітектуру, а й про самих архітекторів. Їхнє становлення, погляди, психологію і т.п. Цікаво, як думають мега архітектори))

    ВідповістиВидалити
  4. Вітаю! Перепрошую за тугодумість, але могли б Ви вказати, де можна прочитати детальніше, що це за заходи плануються, де і коли? Бо дуже хотілось би потрарити на такі лекції. Дякую. =)

    ВідповістиВидалити
  5. Детальніше тільки тут:) отже, в осінньому семестрі має бути новий лекційний курс на Vкурсі, лекції+практичні. Судячи з назви, то він має бути про щось нове. І відразу застереження: не про стилі сучасної арх-ри, бо такий курс вже є. У весняному семестрі також будуть Сучасні теорії і доктрини, дещо про них можна глянути тут на сайті (тільки про практичні) - і це теж має бути не таке. Отже, коли ми знаємо, на що воно не схоже, то можемо думати про те, на що воно буде схоже:)
    Ідея така, що лекції будуть водночас і семінарськими заняттями. Тобто говорити треба буде багато. Звісно, краще обговорювати тему, яка багатьом цікава, а не лише одному викладачу. Тому пропозиція писати тут, грубо кажучи, все, шо в голову приходить, на рахунок інновацій в архітектурі - так можна буде скласти щось справді цікаве. Крім того, плюс у студів буде в тому, що вони наперед знатимуть, про що буде йти мова на парі, тоді не буде якогось опитування-скатування, а просто нормальна дискусія, з доповненнями і контрверсіями. Ось так би мало бути в ідеалі.

    ВідповістиВидалити
  6. Найшла випадково блог. Я студентка 5курсу(архітектура). Власне гуглила "адгокізм архітектура"))) Як я зрозуміла то ви ведете лекції десь в університеті, а цей блог суто для ваших студентів? Чи можливо їх відвідувати якщо я не є студентом вашого університету? у якому місті?

    ВідповістиВидалити
  7. я тут працюю на каф Архітектурного проектування (між ін. колиш зав каф Гнесь І.П.)в НУЛП, тобто у Львові - словом, світ тісний:)
    ну так, лекції може відвідувати кожен, кому цікаво, ну тільки у нас тут як на звичайних лекціях: хто моделить свій курсак, хто просто поспілкуватися приходить, проектор показує префігово - немає штор на вікнах, ну й акустика теж хоч куди, але спереду, звісно, не без мазунчиків, які слухають і навіть дискутують. ну отака атмосфера:) може я таки дороблю курс по цьому і видам його і ше маю намір вивісити для скачування - якшо ви до того часу не виростете звісно)

    ВідповістиВидалити
  8. Зрозуміло. Думала це щось факультативне. А так як треба ще не свої пари вспівати... Дякую за інформацію в блозі, справді багато корисного!

    ВідповістиВидалити
  9. Лазерная резка — технология резки и раскроя материалов, использующая лазер высокой мощности и обыкновенно используемая на промышленных производственных линиях. Сфокусированный лазерный луч, обычно управляемый компом, обеспечивает высшую концентрацию энергии и позволяет разрезать практически любые материалы независимо от их теплофизических свойств лазерная резка акрила. В процессе резки, под действием лазерного луча ткань разрезаемого участка плавится, возгорается, испаряется или выдувается струей газа. При данном возможно получить узкие резы с минимальной зоной теплового влияния. Лазерная резка выделяется неимением механического действия на обрабатываемый материал, появляются минимальные деформации, как кратковременные ходе резки, например и остаточные в полного остывания. Вследствие сего лазерную резку, даже легкодеформируемых и нежестких болванок и составных, можно исполнять с высокой ступенью точности. Благодаря немалый мощности лазерного излучения обеспечивается высокая производительность процесса совместно с высоким качеством поверхностей реза. Легкое и сравнительно несложное управление лазерным излучением разрешает исполнять лазерную резку по сложному контуру плоских и больших составных и болванок с высочайшей ступенью автоматизации процесса.

    ВідповістиВидалити

Друзі